Неймовірна історія незламності сколихнула Лисянщину: 31-річний морський піхотинець Мирослав Чорномор повернувся додому після трьох років пекельних випробувань у російському полоні. Його шлях — це історія про вибір між життям та обов'язком, що пролягла через Маріуполь, донецькі СІЗО та суворі виправні колонії за Полярним колом.
До повномасштабного вторгнення життя Мирослава було наповнене творчістю: талановитий хореограф гастролював Європою у складі ансамблю «Канівчанка» та співпрацював з відомим режисером Сергієм Проскурнею. Проте у 2020 році він обрав професійний шлях військового, вступивши на факультет інформаційної боротьби Острозької академії, а згодом долучившись до 36-ї бригади морської піхоти.
Навесні 2022 року підрозділ Мирослава опинився в оточенні на комбінаті імені Ілліча в Маріуполі. Мати захисника Ольга згадує, як син до останнього намагався заспокоїти рідних, приховуючи критичну нестачу їжі та води. 11 квітня 2022 року, коли стало зрозуміло, що вибору між загибеллю та полоном немає, Мирослав прийняв рішення залишитися з пораненими побратимами. 12 квітня він потрапив у ворожий полон.
Російська система намагалася зламати українського воїна судовими процесами та жахливими умовами утримання. Мирослава незаконно засудили до довічного ув’язнення, а у березні 2025 року етапували до колонії суворого режиму за Полярним колом. Попри катування та психологічний тиск, у листах до близьких морпіх зберігав оптимізм, повторюючи: «Все буде добре».
Звільнення відбулося на початку 2026 року. Після необхідної реабілітації, рівно через чотири роки після того, як він зник з радарів у Маріуполі, Мирослав повернувся на рідну Лисянщину. На центральній площі його зустрічали сотні земляків, друзів та побратимів. Сьогодні захисник продовжує навчання в Острозькій академії, поєднуючи отриманий бойовий досвід із професійними знаннями у сфері інформаційної боротьби, доводячи, що незламний дух неможливо ув’язнити за жодним полярним колом.
